Вільям Шекспір

«Босоніж біга, ллє в огонь наосліп

Болючі сльози, замість діадеми

Ганчірка на чолі; а замість шат,

Округ усохлих многоплідних чресел,

Верета, напнута в жаху розпуки.

Хто б бачив це, той язиком чумним

Посіяв замах би на власть Фортуни!

Якби ж боги дивилися на неї,

Коли їй на очу скажений Пірр

Злим тішивсь ділом, сікши труп царя,

То зойк страшний, що вирвавсь у Гекуби, —

Як смертне їх зворушує хоч трохи, —

Залив би слізьми жар очей небесних

І збурив би богів».

Хай краще смерть від лютої злоби,

Ніж довгий вік без ніжності твоєї.

Світ пожалій, не зводь красу до гробу:

Віддай природі борг — свою подобу!

Всіх слухай, але мало говори;
Збирай чужі думки, свої ж приховуй.

і свою розпусність видаєте за наївність.

Гамлет – можливо, найвідоміша трагедія Вільяма Шекспіра. Її можна назвати візитною карткою віршованих трагедій великого англійського драматурга.

Дія відбувається в пізньосередньовічній Данії.

наш хоробрий Гамлет

(Таким вважав його ввесь світ, нам знаний)

Чи не вва-

жаєш ти й мене за дикого гусака?

Ромео Та ти ж ніколи нічим іншим і не був.

Меркуціо Я скубну тебе за вухо за цей жарт.

Ромео Ні, добрий гусаче, не щипайся

Ескалус — герцог Веронський.
Парис — молодий вельможа, родич герцогів.
Монтеккі, Капулетті — голови двох ворожих домів.
Дядько Капулетті.
Ромео — син Монтеккі.
Меркуціо — родич герцога і друг Ромео.
Бенволіо — небіж Монтеккі й друг Ромео.
Тібальдо — небіж пані Капулетті.
Отець Лоренцо — францисканець.
Отець Джовані — чернець того ж ордену.
Балдасаро — слуга Ромео.
Грегоріо, Сансоне — слуги Капулетті.
П’єтро — теж слуга Капулетті.
Абрамо — слуга Монтеккі.
Аптекар.
Троє музик.
Хор.
Хлопець; паж Парисів; урядовець.
Синьйора Монтеккі — дружина Монтеккі.
Синьйора Капулетті — дружина Капулетті.
Джульєтта — дочка Капулетті.
Мамка Джульєттина.
Міщани веронські; родичі й родички обох домів; маски, сторожа, вартові й почет.
Місце дії — протягом більшої частини п’єси — у Вероні; раз, у п’ятому акті, у Мантуї.