Франс де Вааль

здатність мислити розвинулася в людей не заради істини, а задля того, щоб вражати

своїм розумом у дискусії

Чи є людина прорахунком Бога? Чи це Бог — прорахунок людини?

Чи є людина прорахунком Бога? Чи це Бог — прорахунок людини?

Фрідріх Ніцше1

За п’ять століть по тому ми й досі дискутуємо про місце релігії в суспільстві. Як і за часів Босха, головною темою є мораль. Чи можемо ми уявити собі світ без Бога?

Можливо, це лише моя думка, але я насторожено ставлюся до будь-кого, чия віра є єдиним, що утримує його від огидної поведінки. Чому б не припустити, що наша людяність, у тому числі самоконтроль, що потрібен для створення життєздатного суспільства, є чимось, що вбудовано в нас

Для мене обличчя мавп є так само відмінними, як і людські, хоча обидва види схильні краще розпізнавати осіб свого виду.

Так само й ми, гортаючи фотоальбом, можемо визначити, які

Так само, як і ми, мавпи прагнуть влади, задоволення від сексу, безпеки і ласки. Вони вбивають одне одного за територію і цінують довіру та співпрацю. Так, у нас є комп’ютери та літаки, але психологічно ми й досі влаштовані так само, як і соціальні примати.

Навіть німецький політичний філософ Юрґен Габермас, запеклий марксист і атеїст, дійшов висновку, що втрата релігії, можливо, не зовсім вигідна. Він заявив, що «коли гріх став провиною, ми щось утратили»8.