Ірвін Ялом

Знаю, що мені доведеться вдовольнятися вашим образом, який зберігається в моєму мозку. І я дуже добре знаю, що цей образ поволі щезне. Нема нічого надійного і постійного, все на світі ілюзорне.

Чимало років я плекав уявлення, що насправді мертві — тільки ті, обличчя яких не може згадати жодна жива людина.

«Де смерть, там немає мене. Навіщо боятися того, чого ми ніколи не зможемо сприйняти?»

може бути готовим померти той, хто тільки-но почав жити. Треба прагнути, щоб у будь-яку хвилину ми відчували, що прожили достатньо»

«Чимало вмирає надто пізно, а дехто — надто рано. Вмирай своєчасно!»

Ніцше: «Думка накласти на себе руки — могутня втіха, з нею щасливо перебуваєш не одну лиховісну ніч»

Еклезіаста: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитися і час помирати».

«Смерть жахає втратою не майбутнього, а минулого. Забування — це насправді різновид смерті, завжди наявний у житті».

Ірве, у тебе лише одне життя. Насолоджуйся кожною часточкою дивовижного явища, яке зветься свідомістю, і не мордуйся каяттям за те, що колись сталося!

Усі разом узяті філософські трактати і медичні праці не зарадять тому простому факту, що ми мусимо покидати одне одного.