Ніл Ґейман

Іноді приходили й хворі. Приходили травмовані та понівечені, і декого з них доводилося везти на візку або ж нести лабіринтом. Але навіть вони, а не люди, які їх несли або везли, обирали свій шлях самі. Ніхто не обирав за них.

— У вас завжди є шанс на те, щоб вибратися живим. Навіть у ніч, коли місяць уповні.

коли хтось запитає про історію картини, відповідай, що „на устах моїх печать мовчання“