Ірена Карпа

навмисно вирушити в довгу

Насправді, все, про що я завжди хочу нагадати собі та іншим, — це час. Яка він розкіш сам по собі, і що то ми самі щосекунди обираємо, куди його витратити: на насолоду чи страждання.

Я, звісно, ходила на йогу і жерла тазиками зелень — бо дуже страшно було, що пузяка розтягнеться і назад шкіра не вернеться, що я буду з таким парашутом робити?

1. Перша порада дівочкам від цинічної тьотьки: не економте на собі. Ну правда. Їжте й пийте те, чого душа просить, не робіть із себе жертву-біданочку. Хочеться вам у номер з джакузі — вперед, хай старається ваш коханий, бо ніколи не знаєш, коли всьому прийде кінець: і казочці, й поїздці, і стосункам, і життю.

Ага, точно. З цією логікою будь-хто, хто розмножився, автоматично осягнув сенс життя. Те, що діти — головне, вони і самі вам скажуть. Але ж (тільки не кажіть про це вашим батькам), ваше життя з початком життя дитячого закінчуватися й не думало. І якщо вірити психологам, щасливих дітей можна виховати лише на власному прикладі. Щаслива мама, задоволений тато, всі цьомаються, жартують, лізуть у гори, варять кашу на багатті, дивляться на овечок, кричать дурним голосом з гори — діти автоматично сприйматимуть життя подібним чином.

Чарівний трюк із пляшечкою (коли воно смокче, вуха розкладає автоматично) може не спрацювати навіть тоді, коли ви морили дитину спрагою до польоту. Що робити, коли воно, біднезне, репетує, наче різане? Нічого.

Отже, заняття закінчуються, починається нудьга імені «ми вже прилетіли?», «а ми вже там?» тощо. Не панікуйте. Видихніть. Будьте європейцями, котрим начхати на те, що їх дітьо поводить себе занадто розкуто. Не будьте батьками-росіянами, що готові вгріти дитину, бо зайвий раз посміхнулася незнайомцеві. Розслабтеся. Якщо комусь від вашого дитяти нестерпно — хай пензлює на приватний джет

Однак рух — це життя, і я жодного дня за обидві свої вагітності не провела в агрегатному стані морської корови. Не тому, що я така підірвана ідіотка, помішана на фітнесі. Просто вагітною в мене ставало якось більше сили, ніж не вагітною. Вже й не знаю, як це пояснити.

А так то готую тільки те, що готується швидко й не встигає втратити всі корисні якості продукту через надмір довгу термічну обробку. Оливкова олія, максимум зелені, нежирне м’ясо і риба, рис, червоне вино, горіхи, насіння, сири.

Не на дієті, як бачите. Нормальна середземноморська кухня.

Щойно рішення прийняте чи подія відбулася — це вже єдине правильне рішення і єдиний можливий розвиток обставин. Поки людство не навчилося ставити свій час на перемотку, варто отримувати максимум задоволення від того, що в нас є. Особисто мене рятує самоіронія, а то й не прикритий сарказм.