Софія Берлінець

Шарпа, то підемо на дно і навіть води не скаламутимо

Хочу вибратися звідси, хочу спуститися по спіралі у свій світ, зупинити дзиґу і покрутити її в інший бік. Тоді я зможу повернутися у свою кімнату в своєму світі».

От тільки то була ніяка не дзиґа, і Боббі це розумів, навіть коли образи зі сну потьмяніли і почали розсипатися. То була вежа, непорушне веретено, навколо якого кружляє і прядеться все суще

Те літо було сповнене магії, він не сумнівався в цьому навіть у п’ятдесят, хоч уже і не пам’ятав якої. А може, у нього просто було дитинство в дусі Рея Бредбері, яке мають, або принаймні пригадують, що мали, багато дітей з невеличких містечок. У якому реальний світ і світ фантазій іноді накладаються, створюючи своєрідну магію