Сергій Легеза

Ніколи не міг я зрозуміти: чому у вас, людей, більшість проклять і лайок відсилає до сфер еротики? Адже секс є чудовим, він пов’язаний із красою, радістю, приємностями. Як можна назви статевих органів уживати як вульгарний синонім…

Аваллак’х наблизився до скульптури, обережним, делікатним рухом погладив мармурове плече. Потім відвернувся, на його трикутному обличчі знову з’явилася звична, трохи насмішкувата усмішка.

— Чи ти знаєш, відьмаче, що є найбільшим мінусом довговічності?

— Ні.

— Секс.

— Що?

— Ти вірно почув. Секс. Після неповних ста років він стає нудним. Немає у ньому вже нічого, що могло б притягати й надихати, що могло б повернути магію новизни. Все вже було… В той чи інший спосіб, але було.

— Тьху, хай йому: як звати, так звати, псу на нього насрати.

«До дідька, — думав він, — не пам’ятаю, коли востаннє я сміявся настільки ж щиро. Хіба в Каер Морені,— згадав, — так, у Каер Морені. Коли під Весеміром зламалася гнила дошка в сральнику».

невеликий відсоток суспільної еліти складався з людей, які вважали, що гігієна— це ім’я проститутки, а гонорея— це пташка з родини жайворонкових.

Хлопи трави косять,

Баби сіно носять,

В небо споглядають,

Дощу виглядають.

Ми на горі стоїмо,

Від дощу стережемо,

Хуями махаємо,

Хмари розганяємо!

Точками тими, що попарно лежать на ободі кола точнісінько одна навпроти одної, є: Імбелк – чи Пророщення, Ламмас – чи Визрівання, Беллетейн – Розквіт і Саовін – Завмирання. Є також позначені на колі два Сонцестояння чи Переломи – зимове, що зветься Мідінваерне, а також Мідаете, посеред літа. Є також дві Еквінокції, чи Рівноніччя – Бірке, весняне, і Велен, осіннє. Ті дати ділять коло на вісім частин – і саме так у календарі ельфів ділиться рік.

Цірі поволі повернула Ластівку в руці, сперла руків’ям у пісок. Зігнула коліно. Притримуючи клинок правицею, лівою точно спрямувала вістря під грудину. Вістря миттєво пробило одяг, укололо її.

Але того ніхто не міг побачити. Хата із запалою і замшілою стріхою була добре захована серед туманів і випарів, серед безкрайніх трясовин, на мочарах Переплуту, куди ніхто не відважувався заходити.

— Любистку! Не спи у сідлі!
— Я не сплю. Я творчо мислю!