Ярослав Мишанич

Шлях самурая полягає у смерті. Коли справа доходить до вибору, де третього не існує — обирай смерть без вагань. Це — не найважче. Будь точним і рішучим, бо казати, що померти не досягнувши мети — недостойно, можуть лише легковажні софісти. Обтяженому вибором між життям і смертю зовсім не обов’язково досягати мети.

Однак жити, так і не досягнувши своєї мети, — це боягузтво

Померти ж без мети — смерть недостойна й ознака навіженості

Бути служителем це — завжди надавати підтримку своєму володареві, виконувати усі його доручення до єдиного, і зректися самого себе.

Щоранку необхідно засвідчувати свою повагу володарю й батькам, так само божествам і покровителям-буддам.

Чоловікові руки мали бути омиті кров’ю.

Ось Шлях для тих, хто прагне вивчати мою стратегію:

1. Не дозволяйте собі бути нещирим у думках.

2. Шлях пізнається в тренуваннях.

3. Заглиблюйтеся в кожен вчинок.

4. Вивчайте Шляхи всіх професій.

5. Розрізняйте набуття і втрату в мирських справах.

6. Розвивайте інтуїтивне мислення.

7. Помічайте те, що важко помітити.

8. Звертайте увагу навіть на дрібниці.

9. Не робіть нічого зайвого.

Тому поверховим буде вважати, що той, хто впав у розпач, руйнує своє Я так, нібито це його покарання.

Отже, зневіритися у чомусь — це ще не справжній розпач, це лише початок, швидше — розпач наближається, як лікарі кажуть про хворобу. Тоді розпач проявляється відкрито: людина зневірюється у самій собі

Отже, зневіритися у чомусь — це ще не справжній розпач, це лише початок, швидше — розпач наближається, як лікарі кажуть про хворобу. Тоді розпач проявляється відкрито: людина зневірюється у самій собі».