uk
Сергій Жадан

Тамплієри

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
  • Сергійhar citeretfor 2 år siden
    Вони навіть можуть жити в різних містах
    + + +
    Вони навіть можуть жити в різних містах
    і в своїх розмовах не торкатися головного,
    але ті слова, які він їй пише в листах,
    вона читає так, ніби їх не було до нього.

    І коли вона не отримує від нього листів,
    і починає нити і рахувати втрати,
    вона ненавидить все, що він їй говорив,
    себто, ненавидить взагалі усе, що може згадати.

    І коли він відкриває світ, ніби верстак,
    пристосовуючи його до любові своєї,
    все, що він робить, він робить щоразу так,
    аби вона розуміла, що він це робить для неї.

    Тому що для нього найгіршим з усіх терзань,
    миттю, коли починались усі його біди,
    завжди було проводжати її на нічний вокзал,
    до останнього сподіваючись, що вона не поїде.

    І тому він хоче просто бути з нею цієї зими,
    класти їй на подушку зібрані метеорити,
    і спати з нею так, як пси сплять із дітьми —
    щоби зігріти і щоби не розбудити.

    І він говорить: хай буде так, хай буде без таємниць.
    Хай буде так, — погоджується вона, рахуючи заметілі.
    Мова їм потрібна лише для того, аби не наговорити дурниць.
    Весело працює волинка серця в гарячому тілі.
  • Сергійhar citeretfor 2 år siden
    Ночі невидима течія.
    Небо заповнює собою історію.
    Я повторюю подумки твоє ім'я.
    Ніхто не чує. Тому і повторюю.
  • Сергійhar citeretfor 2 år siden
    Коли небо складається з холодних медуз
    і птахи голосять, як панотці до парафії.
    Що таке поезія? Поезія — це Ісус,
    якого розпинають на хресті орфографії.
  • mhar citeretsidste år
    Ще стільки часу, щоби все це порятувати.
  • mhar citeretsidste år
    Всім, хто лишився жити після тяжкого мору,

    всім, хто зберіг свою радість і непокору,

    кожному, хто вцілів під важкими зірками —

    вони відбудовують місто збитими в кров руками.
  • mhar citeretsidste år
    роблять цей світ таким, щоби його можна було любити,

    щоби в ньому було не так безнадійно й підло.
  • mhar citeretsidste år
    Чим далі війна, тим більше потрібно сміливості.
  • mhar citeretsidste år
    Я так люблю твоє дихання і мовчання,

    що слухаю тебе навіть коли ти мовчиш.
  • mhar citeretsidste år
    Найгірше позаду.

    Найголовніше в кінці.
  • mhar citeretsidste år
    А сніг говорить, — доки вона танцює, буду іти,

    торкатимусь обережно пташиних крил,

    падатиму їй під ноги із засніженої висоти,

    лишатимусь поруч із нею, доки вистачить сил.
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)