Василь Стефаник

Камінний хрест

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
  • hotmetrhar citeretfor 5 år siden
    То вже таке настало, що за що наші діди та й тати не знали, то ми мусимо знати
  • Taniahar citeretfor 9 måneder siden
    Гостей у Івана повна хата, газди і газдині. Іван спродав усе, що мав, бо сини з жінкою наважилися до Канади, а старий мусив укінці податися
  • Taniahar citeretfor 9 måneder siden
    Та й хіба ще то, що Іван ніколи не їв коло стола. Все на лаві
  • Taniahar citeretfor 9 måneder siden
    Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лиш раз у рік, на Великдень, і що курей зіцірував. То так він їх научував, що жадна не важилася поступити на подвір'я і порпати гній
  • Taniahar citeretfor 9 måneder siden
    А ще Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв
  • Taniahar citeretfor 9 måneder siden
    Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником.
  • ~Тсукіко~har citeretfor 2 år siden
    А ще Івана кликали в селі Переломаним.
  • ~Тсукіко~har citeretfor 2 år siden
    Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею.
  • b5279216332har citeretfor 2 år siden
    То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на Івані жили виступали, однако їм обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі.
  • b5279216332har citeretfor 2 år siden
    — Сонце пражить, але не пражить, аж вогнем сипле, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує. Піт із-за кожного волоска просік, та й так ми солоно в роті, аж гірко.
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)