Джоан Гарріс

Ожинове вино

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
Джей — відомий письменник, що втратив натхнення і життєві орієнтири. Він живе дитячими спогадами, у яких завжди літо і старий Джо з його чарівним вином та фантастичними історіями. Коли ж Джей нарешті зважується відвідати «місце сили» свого дитинства, то замість хати Джо знаходить лише руїну — і кілька пляшок його особливого вина, здатного магічним чином змінювати життя. Тоді чоловік раптово вирішує покинути все і купує старий будинок у французькому містечку Ланскне-су-Танн. Здається, тепер він нарешті здобуде втрачене натхнення, визнання та захмарні гонорари. Однак несподівано для себе Джей опиниться перед вибором: якого життя він хоче насправді? Того, в якому немає місця казці та мріям, але є гонорари й слава? Чи іншого, сповненого буденних радощів, простих речей і любові — солодкої, як особливе вино старого Джо?..
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
347 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • Ганнаhar delt en vurderingfor 3 måneder siden
    👍Værd at læse
    🌴God til stranden

  • Diana Yatsenkohar delt en vurderingfor 9 måneder siden
    👍Værd at læse

  • tinar7har delt en vurderingfor 9 måneder siden
    👍Værd at læse

Citater

  • Diana Yatsenkohar citeretfor 10 måneder siden
    У нього мільйон голосів. Воно розв’язує язики, примушує вибовкнути таємниці, про які ви б мовчали довіку, навіть такі, про які й гадки не мали. Воно кричить, голосно співає, шепоче. Воно розповідає про великі діяння, амбітні плани, трагічні кохання й жахливі зради. Воно заходиться від реготу. Тихенько посміюється саме до себе. Рюмсає перед дзеркалом. Витягає на поверхню події минулих літ і спогади, які краще б забути.
  • Yulia Yurchakhar citeretsidste år
    Хотілося б думати, що на них чекає щасливий фінал. Але це знання мені тепер недоступне. Я підкоряюсь іншій хімії. Весело випарюючись у повітря, я наближаюся до розгадки власної таємниці, але не бачу жодних фантомів, не пророкую майбутнє, навіть блаженне теперішнє мені видно так собі — крізь скло, нечітко
  • Yulia Yurchakhar citeretsidste år
    Літо — це двері, прочинені у таємний сад

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)