uk
Bøger
Іван Драч

Чорнобильська Мадонна

« Чорнобильська Мадонна» Івана Драча — це соціально- філософська поема, у якій автор розкриває проблему трагедії на Чорнобильській АЕС*** Перу автора належать такі відомі твори як «Чорнобильська Мадонна», «Ніж у сонці», «Крила», «Балада про соняшник» тощо. Іван Драч — видатний український поет-шістдесятник, в його творчості гармонійно поєднуються класичний стиль з постмодерністськими тенденціями.
21 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Citater

  • Анастасія Вітерhar citeretsidste år
    Стали в вікна бити шершні

    І джмелі густи,

    Стали душі, тяжко вмерші,

    Натовпом густим.

    І чого б мене питати,

    І нащо б я їм,

    Коли й сам не дам я ради

    Із життям своїм.

    А вони мене питають —

    Що воно й куди.

    І не дихають — ридають

    Голосом біди
  • Анастасія Вітерhar citeretsidste år
    Я заздрю всім, у кого є слова.

    Немає в мене слів. Розстріляні до слова.

    Мовчання тяжко душу залива.

    Ословленість — дурна і випадкова.

    Я заздрю всім, у кого фарби є —

    Жагучі коні з дикого мольберту.

    До мене жодна фарба не встає,

    Сховавши в сіре суть свою роздерту.

    Я заздрю всім, до кого лине звук, —

    Лічильник Гейгера пищить так потойбічне.

    На кожній арфі чистить дзьоба крук

    Й «Never more» кує мені стоїчно.

    Я випалив до чорноти жури

    Свою прокляту одчайдушну душу

    І жестами, німий, возговорив…

    Хай жестами. Але сказати мушу.
  • Анастасія Вітерhar citeretsidste år
    Один космонавт — це стара в целофані,

    А другий — корова на задньому плані.

    Обкуталась баба, обтушкувалась,

    Скрізь, де амбразури, позапиналась,

    Лиш гола і біла її палюга

    Летить полином — баба ледве встига

    Чорнобилем бігти за тою здоровою

    Тяжкою, як туча, старою коровою,

    А що вже корова — та теж в целофані,

    Як диво космічне суне в тумані,

    Лиш роги пробились з накидки таки,

    Сердиті й невкриті її гостряки,

    І очі в накидці — якраз там, де очі,

    І отвір, щоб пастись, старій поторочі.

    А взута корова в старі кирзаки…

    Ти смійсь чи ридай, а послухай-таки…

    — Чого це Ви, бабо, корову узули?

    — А що радіація, Ви, мабуть, не чули?!

    — В синових чоботах взута корова —

    Нехай же пасеться і буде здорова,

    І бабі ще дасть до відра молока,

    Така замашна і молочна така.

    — Чого це Ви, бабо, уся в целофані?

    — Хіба ж я газет не читаю, чи як?

    Корову видою на світанні,

    Взую, одягну й веду за рівчак…

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)