Михайло Коцюбинський

Хо

36 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • mrt69845har delt en vurderingfor 5 måneder siden
    👍Værd at læse

    Інший погляд на страхи, було цікаво читати

  • zasusshar delt en vurderingfor 2 år siden
    👍Værd at læse
    🔮Overraskende
    💡Lærerig
    🚀Opslugende
    🐼Vildt sød
    💧Tåreperser

    І чому таке не вчать у школі.

  • Сергій Максимівhar delt en vurderingfor 3 år siden
    👍Værd at læse
    🔮Overraskende
    💡Lærerig
    🎯Læseværdig

    І справді наш страх тільки у нас в голові

Citater

  • zasusshar citeretfor 2 år siden
    Будьмо передусім скрізь українцями — чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в свому краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді... Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь, де нам не заціплено... Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках
  • zasusshar citeretfor 2 år siden
    Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом. З одного боку були пани, з другого — «бидло». Виросла Яринка на панну Ярину й мусила позбутись думки, що все, що її оточує, належить до батька або може бути куплене батьком за гроші
  • Вероника Мелиховаhar citeretfor 2 år siden
    I
    Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...

    На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха.

    Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових згуків...

    Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на синю від роси траву на галяві, де гостро на тлі золотого світла випинається струнка постать сарни
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)