bookmate game
Панас Мирний

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Відомий роман Панаса Мирного порушує значущі проблеми українського суспільства другої половини XIX ст. Глибоко розкриває автор психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання. Але навіть не де примушує нас перечитувати роман знову і знову… Крізь увесь твір стержнем проходить філософська ремінісценція, взята з Біблії і винесена у заголовок роману: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Вічне питання залишається без відповіді протягом багатьох тисячоліть і примушує нас і сьогодні замислюватися над вічним протистоянням добра і зла.
406 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • Makezyhar delt en vurderingfor 3 år siden
    👍Værd at læse
    💡Lærerig
    😄Vildt sjov

    Довольно неплохое произведение Мирного, читается более сложно в отличие от другой украинской литературы того времени, хотя часто пишут по другому.Рекомендую для чтения в возрасте до 20 . Можно рассмотреть и вывести для себя пару советов. Роман был написан в Женеве на то время , книга описывает большой труд, тяжкие страдания простого народа . Из проблем , которые заставляет осмыслить произведение : что преследует действие людей? Зло создаёт добро? Можно-ли простить грех?
    Персонажей тут много и у каждого своя трагическая доля, а что и как вам уже следует узнать при самом чтении . Каждый в конце произведения сделает свой вывод про насилие, зло, осуждаю, презираю, сочувствую главному герою?

  • Наталя Сидорhar delt en vurderingsidste år
    💧Tåreperser

    Рекомендую

  • Victoriya Bulichhar delt en vurderingfor 5 måneder siden
    👍Værd at læse
    🔮Overraskende
    🚀Opslugende
    💧Tåreperser

Citater

  • Таньчикhar citeretfor 3 år siden
    Ішов справді парубок. На перший погляд — йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де–где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...
  • Martahar citeretfor 3 år siden
    «Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачi», – одмовляла чиста, бiла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-пiд свити.

    Харак. Чіпка

  • Возможно кошкаhar citeretfor 2 år siden
    Ми не тiльки над скотиною знущаємося, – ми й свого брата часом черкнемо...

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)