Всеволод Нестайко

Тореадори з Васюкiвки

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Недаремно «Тореадори з Васюківки» перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей. Це — перше видання нової авторської редакції роману, позбавленої деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. У книзі чимало нових надзвичайно веселих епізодів.
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
548 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • b0384007969har delt en vurderingfor 6 år siden
    👍Værd at læse
    🔮Overraskende
    💡Lærerig
    🎯Læseværdig
    🚀Opslugende
    😄Vildt sjov

    🦄🦄🦄🦄🦄🦄🦄🦄🦄🐩🐩🐩🐩🐩🐩Ульоооооооот

  • Ilia Nikiforovhar delt en vurderingfor 9 år siden
    👍Værd at læse
    🌴God til stranden
    🚀Opslugende
    😄Vildt sjov

    Я сейчас читаю бумажную версию! Супер!

  • Марія Захарченкоhar delt en vurderingfor 2 år siden
    👍Værd at læse
    😄Vildt sjov
    🐼Vildt sød
    💧Tåreperser

Citater

  • Маріяhar citeretfor 2 år siden
    Щоб вас чиряки обсіли! Щоб ваші язики до зубів поприростали! Щоб вас гикавка напала! Щоб вас болячка із'їла! Щоб вас черва сточила! Щоб вам перекидатися у гробовій могилі! Щоб вам ні дна, ні покришки!
  • wsmnuuhar citeretfor 3 år siden
    Старик! По-чесному! — сказав Стьопа Карафолька. Це ми од київських мисливців навчилися говорити один на одного «старик».
  • Ilia Nikiforovhar citeretfor 9 år siden
    — От знайдибiда, авантюрист шмаркатий! Ванькоо-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!
    Ми лежимо в густих бур'янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.
    — Вилазь, убоїще, бо гiрше буде! Ти ж мене знаєш!
    — Знаю, знаю, — ледь чутно зiтхає, мiй друг i нарештi наважується подати голос.
    — Дiду! — жалiбно озивається вiн.
    — Давай-давай!
    — Дiду, — ще жалiбнiше повторює мiй друг, — ви одiйдiть за хату, ми вилiземо. Бо ж ви битиметесь.
    — Вони ще менi умови ставлять, вишкварки! Ану вилазьте!
    — Та ми ж не хотiли. Ми ж хотiли метро. Таке, як у Києвi.
    — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…
    — Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо — нiчого й видно не буде. Одiйдiть, дiду.

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)