November 9: A Novel

Вони знайомі хвилин 10 і одне з перших питань які вона йому задає: Чєл, а про що ти шкодує найбільше у житті? 💅👁️👄👁️💅 (10 ХВИЛИН). Він їй, очевидно, бреше, щоб потім це стало причиною для подальшого розвитку цього сюжету і крім того думає: Дивне запитання, але з нею (З ДІВКОЮ, ПРО ЯКУ ВІН НІФІГА НЕ ЗНАЄ) таке питання здається нормальним. Це мало бути романтично? Хтось так думає? КОМУСЬ ЦЕ ПРАВДОПОДІБНО? Які ж тупі діалоги, ну ЙОПЕРЕСЕТЕ. Адекватні люди в житті так не говорять. Ааааа. Я не розумію, як це набирає стільки позитивних відгуків, ЯК🥲 Вони мали подорослішати, але головна героїня ТРИ РОКИ ПІДРЯД приймає одне і те саме НЕПРАВИЛЬНЕ рішення, про яке потім шкодує і вибачається. А ПОТІМ РОБИТЬ ТЕ САМЕ ЗНОВУ. СУКА. ТРИ, БЛ***, РОКИ ПІДРЯД.
Вибачте, але мені фізично погано від такої літератури. Протягом читання фразу мене зараз знудить я сказала більшу кількість разів, ніж сторінок у цій книзі. Я записувала слово: крніж кожного разу, коли відчувала іспанський сором або читала якусь дич, в результаті - 65 разів протягом усієї книги (це без моментів, коли я буквально лаялась вголос від прочитаного).
Я вже мовчу про те, що написано воно ніяк. Більшість порівнянь і метафор - абсолютне лайно, купа сюжетних поворотів, щоб було цікавіше читати, але читати не можливо, бо написано воно примітивно, вульгарно, наївно і максимально неправдоподібно. До мотивацій головних героїв теж є тисячі запитань. Як для підлітків 13-15 років - супер 👍😍, а я ще раз схожу хрінь читати відмовляюся 🤪

Love it

Loved this book!!!