Ерік Сігел

Історія одного кохання

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
Роман сучасного американського письменника про зворушливе кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Побравшись, молодята живуть у скруті, проте вони щасливі. Здається, ніщо не може їх розлучити. І справді, розлучає їх лише трагічна смерть Дженні.
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
101 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • b0217948677har delt en vurderingfor 2 år siden
    👍Værd at læse
    🚀Opslugende
    💧Tåreperser

    Мені сподобалося ! Якби не зарубіжна література, то я б ніколи цього не прочитала ! Хоч в чомусь я завдячую цьому предметові!!!🤍🕊

  • Мария Кондренкоhar delt en vurderingsidste år
    💧Tåreperser

  • Vika Dejnekahar delt en vurderingfor 4 år siden
    👍Værd at læse
    💧Tåreperser

Citater

  • olswydhar citeretsidste år
    Дженні померла,— сказав я йому.

    — Я шкодую,— прошепотів він вражено.

    Сам не знаючи чому, я повторив те, що почув колись від нині мертвої красуні-дружини:

    — Кохання — це коли ні про що не шкодуєш.

    А потім я зробив те, чого ніколи не робив у його присутності, а тим більше в його обіймах. Я заплакав.

    💔💔💔💔💔💔💔💔💔💔💔💔💔💔💔

  • olswydhar citeretsidste år
    — Це вже краще,— сказала вона.— Ти можеш зробити мені одну послугу?

    До горла мого підкотив клубок і здавив його так, що у мене мало не бризнули сльози. Але я витримав — не заплакав. Кивнувши ствердно головою, я дав зрозуміти Дженні, що ладен зробити їй яку завгодно послугу.

    — Ти можеш стиснути мене міцно-міцно? — запитала вона.

    Я взяв її за лікоть — Боже, яка в неї тоненька стала рука! — й обережно потиснув.

    — Ні, Олівере,— сказала вона,— стисни мене в обіймах. Ляж поряд.

    Дуже, дуже обережно, щоб не зачепити трубок та іншого приладдя, я ліг поряд неї у ліжко й обняв її.

    — Дякую, Оллі.

    Це були її останні слова.

    Wha----

  • olswydhar citeretsidste år
    Я хотів дивитися на неї — хотів би ніколи не зводити з неї очей,— однак потупився. Мені було соромно. Навіть тепер Дженні зуміла прочитати мої думки.

    — Слухай-но, Оллі, це єдине, про що я тебе прошу. Все інше, я знаю, ти переживеш.

    Та штука знову замуляла мені в серці, і я боявся навіть промовити "гаразд". Я тільки мовчки дивився на Дженні.

    — Чхала я на Париж,— раптом сказала вона.

    — Га?

    — Чхала я на Париж, на музику, на весь той непотріб, що, як тобі здається, ти вкрав у мене. Все це мені байдуже, запевняю тебе, сучий сину. Віриш чи ні?

    — Ні,— відповів я щиро.

    — Тоді забирайся к бісовій матері. Не хочу я, щоб ти сидів біля моєї — будь вона проклята! — смертної постелі.

    Вона говорила не в жарт. Я знав, коли Дженні говорить серйозно, а коли ні. Отож задля того, щоб лишитися біля неї, я збрехав.

    — Я вірю тобі,— сказав я

På boghylderne

  • Natalia Gunkovska
    Ukrainian
    • 5
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)