bookmate game
Олександр Довженко

Україна в огні

  • Алёна Лозовенкоhar citeretfor 4 år siden
    мерти.

    — Розумію. Є і на це лікарство.

    — Яке?

    — Помста. Випий помсти, дочко. Оживеш, дякувати будеш, ось побачиш. Ми ще на весіллі в тебе погуляєм. А це все, як брудна вода. Стече, ще чистіші і мудріші будемо.
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Їх не можна підкорити. їх треба знищити. «Не передушивши бджіл, не їсти меду», — як казав їхній король Данило в XIII столітті.
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Коли я дивлюсь на їхню смерть, я завжди тремчу од жаху…
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки.
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Олесі підійшов один з останніх бійців, танкіст Василь Кравчина, аж з-під Кам'янця-Подільського, і пожадливо припав до відра. Був він добрий кремезний юнак. Одежа вся в пилу і поті. На рукаві й спині пропалена сорочка на пожарах. Здорові темні руки, патьоки на шиї і скронях і зморшки на чолі також не по літах.
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Олеся дивилась на шлях. Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Бувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала коло хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами. А вишивки Олесі висіли на стінах під склом в європейських музеях: в Лондоні, в музеї Альберт-Вікторія, в Парижі, в Мюнхені і Нью-Йорку, хоч вона про це й не знала. Учила її мати всьому. Була Олеся тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну…
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Горять жита на многі кілометри, палають, топчуться людьми підводами.
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    Біля холодної криниці край села під вербою стояла Олеся, смутна й тиха, як і всі дівчата в ті часи на нашій на кривавій Україні. Пили бійці воду у неї з відра і відходили собі далі на схід:
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    І дочка Олеся — всьому роду втіха.
    Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень.
  • pnk7gzqvw5har citeretfor 4 måneder siden
    п'ятого сина діточки зелені.
    Співає, легко посміхаючись, п'ятий Запорожець, Трохим, обнімаючи трьох маленьких дітей — двох хлопчиків і одну дівчинку, — та у жінки двоє.
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)