Королівство шахраїв

аджу тобі переоцінити свої пріоритети.

Джаспер знову підштовхнув Кувея.

— Це Каз так каже: «Допоможи Віланові, або я запечатаю тебе в одній із тих могил і подивлюся, як це пасуватиме до твоїх інтересів».

Матаяс більше не був певен, чи шуанський хлопчина розуміє, що до чого, але раптом до нього дійшло. Кувей проковтнув слину й неохоче кивнув.

— Велика сила переговорів, — зауважив Джаспер і запхав собі до рота крекер.

Його погляд якусь мить перебігав туди-сюди між двома гросбухами, а потім Бреккер рвучко згорнув шкіряну обкладинку. — Ходімо.

— Ти щось знайшов?

Каз коротко кивнув.

— Я знаю, де вона.

Вілан не думав, що напруга в різкому Казовому голосі йому примарилася

— Зачекай, — попросив він. Його обпечений голос здавався хрипкішим, ніж зазвичай. — Краватка рівно зав’язана?

Інеж потягнулася до Казового рукава. Вона ось-ось впаде. Хлопець обійняв її, підтримуючи.

Ворони пам’ятають людські обличчя. Вони пам’ятають людей, які їх годують, які добре до них ставляться. І тих, хто погано ставиться, теж пам’ятають.

Дівчина відчула, як кісточки його пальців ковзнули повз її. А потім його рука опинилася в її руці, його долоня притиснулася до її власної. Каз затремтів і повільно переплів їхні пальці.

— Скажи Джасперові, що його бракує. У Рейці.

Чорне пальто ідеально лежало на плечах, солоний вітер із моря куйовдив чорні хвилі Казового волосся.

— Жодних плакальників, — промовив Джаспер, здивований, як защипало від сліз у горлі.

— Жодних погребінь, — тихо озвалися всі.

Хочу виплатити тобі аванс.