bookmate game
Еріх Фромм

Втеча від свободи

Еріх Фромм — видатний німецький філософ і психоаналітик, один із засновників неофройдизму, автор книжки «Мистецтво любові" та ще низки праць, які вважаються класичними у психології. Основоположник психоаналізу Зиґмунд Фройд говорив: «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність лякає людей». Може, тому втеча від свободи цілком прийнятна для більшості? Еріх Фромм розкриває перед читачем саму суть свободи, чим вона є для сучасної особистості. Чи існує зв’язок між авторитарними режимами та втечею від свободи? Як пояснити той факт, що деякі люди добровільно відмовляються від незалежності, віддаючи перевагу рабству й обираючи конформізм? Чому свобода може спричиняти почуття самотності, страху та безсилля? І чи справді свобода має дві форми — хорошу й погану? Еріх Фромм розглядає феномен свободи і відповідає на ці одвічні питання. Думка, викладена в цій праці, заслуговує на увагу всіх, хто цікавиться людиною та її майбутнім.
320 trykte sider
Oprindeligt udgivet
2020
Udgivelsesår
2020
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • Олена Чепусоваhar delt en vurderingfor 25 dage siden
    👍Værd at læse
    🚀Opslugende

    Прочитала на одному подиху

  • mrivanchaikahar delt en vurderingfor 3 år siden
    👍Værd at læse

  • Oleg Maslovhar delt en vurderingfor 4 år siden
    💡Lærerig
    💤Mega kedelig!

Citater

  • mrivanchaikahar citeretfor 3 år siden
    При цьому ми забуваємо, що хоч свобода слова і є визначною перемогою над старими обмеженнями, сучасна людина перебуває в такому стані, що більшість із того, що «вона» думає і висловлює — це те, що думає і говорить решта людей, бо індивід не набув здатності мислити оригінально — тобто думати самому й за себе, адже тільки це надає сенсу вимозі не заважати їй висловлювати власні думки.
  • Dana Hhar citeretfor 2 år siden
    «Совість» — це наглядач, приставлений до людини нею самою. Совість змушує її діяти відповідно до бажань і цілей, які людина вважає власними, тимчасом як насправді вони є інтеріоризацією зовнішніх соціальних вимог. Совість поганяє її батогом грубо й жорстоко, забороняючи людині радість і щастя, перетворюючи її життя на спокутування якогось таємничого гріха
  • Vitalii Fedynahar citeretfor 4 år siden
    ми нічого так не соромимося, як відмови від себе, а найвищу гордість, найбільше щастя відчуваємо тоді, коли думаємо, говоримо й відчуваємо справді самостійно.

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)