uk
Bøger
Володимир Кривенко

Життєві сходинки 2

Ще в дитинстві, а потім і в юності довелось мені перечитати оповідання А.Гайдара «Гарячий камінь». Я, не зрозумів тоді двох речей: — Як Івашко міг викотити на гору камінь, такий гарячий, що Гайдар, економлячи сірники, припалював об нього цигарку. І друге: — Чому старий, понівечений життям інвалід, не розбив-таки ту каменюку щоб омолодитися?. Ну, перше я і досі не розумію, тим більше, що раз каменюка сама собою нагрівається до «451° по Фаренгейту», мабуть там відбуваються якісь ядерні процеси з випромінюванням радіації, і краще обходити її десятою дорогою, а не просити дитину закотити ту каменюку на гору… Але казка є казкою, не сперечаюсь. Нехай. А от, друге став розуміти вже в дорослому віці; скоріше за все, той гайдарівський інвалід пишався своїми ранами, бо слугували вони йому якби індульгенцією від репресій і він мав можливість закінчити свій життєвий шлях в колгоспному садочку серед людей, що оточували його теплом і повагою. Якби в наступному житті він ухилився б і від тих барикад, де зламав собі ногу, і від ворожої шаблюки, і від нескінченних боїв за «світле майбутнє»— світила б йому дорога на Соловки, або в Магадан… А пройти ще раз те ж саме по другому колу… Я його вже розумію, а тепер хочу приміряти ту можливість каменя на себе. От задам собі кілька питань: — Чи хочу я побачити і маму і тата молодими, здоровими, усміхненими — звісно хочу! — А поховати їх ще раз? А поховати синочка, сестричку, рідних, близьких друзів-товаришів, дівчинку Тому, так і не відмиту від куренівської глини?… Якби в наступному життєвому колі я б зміг запобігти Куренівській трагедії, винайти ліки від невиліковних хвороб та старості, спинити війну на сході… Тоді б — залюбки! А так, хай буде, як було, хай буде, як буде. Відомий вислів: — чому Ньютон став великім? — Тому, що стояв на плечах гігантів… Нас всіх, щоб ми зросли, хтось мусив підіймати на свої плечі, от і замислився я; а хто ж крім матері та батька брав участь в моєму становленні? Хто направляв і підтримував мене при сходженні крутими сходами становлення? Кажуть, і мурашка може бути вісником, що здатна, навіть, поза нашою свідомістю впливати на наш шлях. Не все, звичайно, втримала моя пам'ять, але я вирішив поділитися з вами, шановні, найяскравішими спогадами. Можливо комусь з вас це буде не лише цікаво, але й корисно. P.S. А ви, якщо й досі курите, але хочете зекономити на сірниках, сходіть до тієї каменюки, щоб прикурити, але не забудьте прихопити дозиметр…
43 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)