bookmate game
Лоран Гунель

День, що навчив мене жити

Від автора бестселера «Бог завжди подорожує інкогніто» Хто з нас не чекав того дня, який змінив би наше життя? Сонячний вихідний, сповнений теплих барв і позитивних емоцій. Ми уявляємо приємну прогулянку пірсом, звідусіль чутно сміх і невимушені розмови людей довкола. Аж раптом вас хапає за руку молода циганка… «Я прочитаю твоє майбутнє», — каже вона. Ви посміхаєтеся так, наче почули нісенітницю, але руки не прибираєте. Хай там як, жодне передбачення не зіпсує цього дивовижного недільного дня. Однак пророцтво циганки перевертає ваше життя догори дриґом, бо, можливо, цей день — останній. Та хіба таке можливо?..
192 trykte sider
Oprindeligt udgivet
2020
Udgivelsesår
2020
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • b7353438114har delt en vurderingsidste år
    👍Værd at læse
    🐼Vildt sød
    💧Tåreperser

    Книга має цікавий сюжет. Для тих хто втомився від правильної філософії та наукової мотивації і хоче прочитати, щось легке із зрозумілим життєвим прикладом. Надихає думати про хороше)

  • Iryna Popovychhar delt en vurderingsidste år
    👍Værd at læse
    🚀Opslugende

    Прочитала книгу на одному диханні. Інколи необхідна стороння допомога щоб подивитись на своє життя зі сторони.

  • Svitlana Bartkohar delt en vurderingfor 5 år siden
    👍Værd at læse
    🔮Overraskende
    💡Lærerig
    🎯Læseværdig
    💞Superromantisk
    🚀Opslugende
    🐼Vildt sød
    💧Tåreperser

    Дуже крута. Допомагає переоцінити свої погляди. Легко читається.

Citater

  • vanikoo vankohar citeretfor 5 år siden
    Ніколи не треба залишатись із тим, хто завдає нам болю. Піти — це найрозумніше рішення.
  • Svitlana Bartkohar citeretfor 5 år siden
    Якби кожен з нас усвідомлював величезну цінність себе самого, змін зазнав би весь світ.

    Але ми живемо у світі, де людям рідко коли кажуть те, що про них думають. Люди дуже соромляться це висловлювати і врешті-решт стають дуже стриманими: кожен таємно береже в собі позитивні оцінки, як насінини, які висушуються в кишені замість того, щоб бути посіяними або розвіяними за вітром у землю та в дощ.

    Можливо, в цьому й ховається причина того, що люди не звикли отримувати такі послання, так складно відверто сказати приємну річ комусь і не наштовхнутися на неправильне розуміння або на підозру в нещирих намірах. І якщо завдяки якомусь нечуваному шансу вашу щирість не поставили під сумнів, то в пориві скромності, яка приховує сум’яття від отримання такого незвичного дарунка, ця особа частенько намагатиметься всіма засобами мінімізувати позитивну якість, яку ви йому приписали.
  • Xenia Gaborhar citeretfor 4 år siden
    Віктор Гюго казав: «Природа з нами говорить, але ми не вміємо її слухати».

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)