bookmate game
Еріх Марія Ремарк

На Західному фронті без змін

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
В основу роману покладено реальні спогади автора про Першу світову війну. Коли Ремарку виповнилося вісімнадцять, його мобілізували до війська, а через рік перекинули на Західний фронт. Головний герой роману — молодий солдат Пауль Боймер — так само потрапляє в пекло війни. Те, що він бачить, не схоже на героїчні історії й оповідки. Реалії війни — це кров і бруд, крики і смерть, ницість і мужність, виживання на межі людських можливостей. По завершенню війни Пауль та його фронтові товариші не вписуються в життя мирних міст. Вони — «втрачене покоління», змужнілі підлітки, яких назавжди змінила війна…
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
213 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • StarkMaxhar delt en vurderingfor 2 år siden
    👍Værd at læse
    💀Uhyggelig
    🔮Overraskende
    💡Lærerig
    🎯Læseværdig
    💤Mega kedelig!
    💧Tåreperser

    Це третій роман Ремарка. Він став найпопулярнішим романом Ремарка і прославив свого автора. Це сумний воєнний роман, але мені не дуже сподобалось.

  • Olga Kolomytsevahar delt en vurderingfor 7 år siden
    👎Spring denne over

    Переклад з російською! Люди не ганьбіться і не робіть таких речей!

  • Анастасия Дудкаhar delt en vurderingfor 8 måneder siden
    👍Værd at læse

Citater

  • Галина Тихончукhar citeretfor 23 dage siden
    от він лежить, чому, скажіть мені, чому? Треба було б провести повз це ліжко ввесь світ і сказати: це — Франц Кеммеріх, йому дев'ятнадцять з половиною років, він не хоче помирати. Не дайте йому померти!
  • Галина Тихончукhar citeretfor 23 dage siden
    вперше я бачу, як помирають; але ми росли разом, а це все-таки зовсім інша річ. Я списував у нього домашні завдання. У школі він звичайно носив коричневий костюм із паском, і рукава в нього завжди були витерті до блиску. Він єдиний серед нас умів робити на турніку «сонце». Коли він так крутився, його чуб маяв, наче шовковий, і падав йому на обличчя. Канторек пишався ним. Але цигарок хлопець не терпів. Шкіра в нього була біла-білісінька, і він чимось скидався на дівчинку.
  • Галина Тихончукhar citeretfor 23 dage siden
    не зломилися, ми пристосувались. У цьому нам зарадили наші двадцять років, хоч саме через них дещо давалося нам надто важко. Але найголовніше було те, що в нас прокинулося міцне і дійове почуття єдності, яке згодом, на фронті, переросло в найкраще, що тільки дала нам війна, — в товариськість!

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)