Їсти, молитися, кохати

Отже, пошук внутрішньої втіхи — це не винятково акт самозбереження задля власного зиску, а радше щедрий дарунок світові. Вичистивши весь свій смуток, ви більше не станете світові на заваді, перестанете бути перешкодою не лише для себе, але і для всіх решти. Тільки тоді ви зможете служити людям і мати задоволення від спілкування з ними

Вона каже, що люди здебільшого уявляють його як удар блискавки, неймовірну удачу, щось на кшталт хорошої погоди, яка може супроводжувати вас, якщо дуже поталанить. Але це все не так. Щастя — це наслідок ваших особистих зусиль. Ви маєте боротися за нього, прагнути його, наполягати на ньому, а іноді навіть вирушити на його пошуки. Ви маєте невтомно брати участь у реалізації своїх власних дарів. А якщо вже ви досягнете стану блаженства, то не варто розслаблятися, потрібно і далі докладати великих зусиль та плисти вгору, до того щастя, що триватиме вічно, а ви лише гойдатиметеся на його хвилях. Якщо цього не робити, ваше внутрішнє відчуття задоволення витече з вас. Легко молитись у бі-ді, а от молитися, коли всі біди вже минулися, це як ставити печатку і допомагати своїй душі міцно триматися за власні добрі здобутки

люди завжди сперечалися впродовж усієї історії — «чи ти мене любиш?» і «хто головний?» Усе інше завжди можна якось владнати».
Ці дві проблеми — любов і контроль — розбирають нас на запчастини, ставлять підніжки, спричиняють війни, приносять горе і страждання