uk
Bøger
Григорій Квітка-Основ'яненко

Українська драматургія. Золота збiрка

Ці драматичні твори визнаних класиків української літератури не потребують рекомендацій: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ`я­нен­ка, «За двома зайцями» М. Старицького, «Куди вітер віє» С. Васильченка, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого.
Також до збірки включено рідкісну п`єсу І. Франка «На склоні віку. Розмова вночі перед Новим роком», яку практично неможливо знайти в інших виданнях. Cі dramatichnі tvori viznanih klasikіv ukraїns'koї lіteraturi ne potrebujut' rekomendacіj: «Natalka Poltavka» І. Kotljarevs'kogo, «Nazar Stodolja» T. Shevchenka, «Svatannja na Goncharіvcі» G. Kvіtki-Osnov`ja­nen­ka, «Za dvoma zajcjami» M. Staric'kogo, «Kudi vіter vіє» S. Vasil'chenka, «Sto tisjach» І. Karpenka-Karogo.
Takozh do zbіrki vkljucheno rіdkіsnu p`єsu І. Franka «Na sklonі vіku. Rozmova vnochі pered Novim rokom», jaku praktichno nemozhlivo znajti v іnshih vidannjah.
312 trykte sider
Oprindeligt udgivet
2021
Udgivelsesår
2020
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Citater

  • Aнна Друзьhar citeretfor 2 år siden
    Так такая-то моя доленька нещасливая? Так такому-то дурневi достанеться орудувати надо мною? Так такий-то йолоп наругається над моєю русою косою? Що менi у його багатствi? Казала ж наша паламарка: через золото, каже, сльози ллються. Наварю i борщу, i усякої страви, та як воно буде розведено моїми слiзоньками, чи пiде ж у душу? Буде i одежа хороша, i постiль бiла, та коли стiна нiма, з ким буду розмовляти, у кого порадоньку узяти? З Олексiєм пiшла б на край свiта, старцевому сухаревi буду рада, з калюжi водицi нап’юся, аби б вiн, мiй милий, мiй голубонько сизий, мiй Олексiєчко, менi подав! Коли ж горе i бiда постигне, то аби б вiн був бiля мого серденька, вiн не дасть менi сплакнути; а як приголубить мене, то i усю бiдоньку забуду. (Развертывает купленный платок и, рассматривая его, поет.)

    Хусточко ж моя шовковая!

    Чи на те ж я заробляла,

    Щоб нелюбу, та й немилому,

    Та її я почiпляла?

    Хусточко моя шовковая!

    Обiтри мої слiзоньки!

    Нехай же, нехай же вiд них

    Полиняють квiтоньки!

    Хусточко моя шовковая!

    Прийшлось тебе заховати.

    З плiточкою та i дротяною

    Тепер треба привикати!

    Хусточко моя шовковая!

    Не доставайся ворогу.

    Покрий мої яснiї очi,

    Як я ляжу у гробу!
  • Aнна Друзьhar citeretfor 2 år siden
    Пані Корецька. Заждіть, заждіть — будете тікати, аж галіфе буде труситися. Вони вам покажуть!.. (Злорадно сміється.)
  • Aнна Друзьhar citeretfor 2 år siden
    Пані Корецька (починає говорити більш до стін, ніж до Корецького). Поначіплював орденів — подумаєш, який герой! З панночками всі ви герої, а на позицію вас і чорт не випре… Герої… А ще й собі: Петлюра такий, Петлюра сякий! — Ось заждіть — він вам покаже, який він.

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)