uk
Bøger
Буйських Юлія

Жіночі образи української міфології. «Колись русалки по землі ходили…»

Здавна й дотепер українці вірили в русалок, відьом та потерчат, уважали, що «нечистий» дух передчасно померлих змушує їх «ходити» після смерті й шкодити живим, а лісами сновигають звабники-перелесники. Доля та Смерть в уявленнях людей були цілком реальними створіннями, які мали жіночу подобу, так само як Пропасниця та Чума, Неділя і П’ятниця… Розмаїття надприродних істот, чиє походження, вигляд і функції тісно пов’язані із повсякденням людей, становить складну систему міфологічних уявлень населення України. Ця книжка — поєднання наукової інтерпретації міфологічних вірувань і уявлень українців та «живих» усних текстів, записаних авторкою від носіїв традиції в різних регіонах України. Традиційні жіночі постаті української міфології проаналізовані разом із такими явищами культури, як народна релігійність і народна медицина. Книжка орієнтована на широку читацьку аудиторію та буде цікавою кожному, хто прагне поглибити свої знання з української культури.
357 trykte sider
Oprindeligt udgivet
2021
Udgivelsesår
2020
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • маряна бандуркаhar delt en vurderingfor 3 år siden
    💤Mega kedelig!

Citater

  • Bliss Fuiilyhar citeretsidste år
    Український славіст та текстолог М. Зубов, досліджуючи «Слово святого Григорія», наголошував на тому, що неправомірно конструювати сліди культу «берегинь» на основі однієї фрази, тим більше сприймати цю згадку як «періодизацію слов’янського язичництва».
  • Bliss Fuiilyhar citeretsidste år
    То що ж не так із давньою «берегинею», відомою з давньоруської доби? Чи не є її «давній» та «архаїчний» образ продуктом багаторічної, більш ніж столітньої, «кабінетної міфології» та відсутності критичної рефлексії щодо образу, який чомусь видався важливим та з тексту в текст обростав новими значеннями, що не були підкріплені джерелами?
  • Bliss Fuiilyhar citeretsidste år
    О. Кісь, вивчивши його функціонування в суспільно-­політичному дискурсі, підкреслила, що «сліпа ідеалізація традиційної селянської культури українців вкупі з некритичним, беззастережним прийняттям оцінок та висновків її дослідників про виняткове становище жінки призвели до того, що матріархатний міф став невід’ємною частиною української національної міфологеми»33. У такий спосіб «берегиня» зробила й політичну кар’єру, з’являючись у політичному образі деяких політикинь, як, наприклад, Юлії Ти­мошенко (з її характерною зачіскою «коса, обернена навколо голови», вишиванками й театральним звертанням до виборців «Рідні мої!») та інших діячок українського політикуму, які позиціонували себе як «берегині» нації.

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)