Грегорі Девід Робертс

В світі повно лиха, яке не було б таким страшним, якби хтось свого часу не постарався його поправити

Коли всі люди будуть такими, як коти о другій годині дня, світ стане досконалим

Твоє серце стає схоже на перевантажену рятувальну шлюпку. Щоб не потонути, ти викидаєш за борт свою гордість і самоповагу, свою незалежність. А за якийсь час ти починаєш викидати людей — друзів і тих, кого ти знав роками. Але і це не рятує. Шлюпка занурюється дедалі глибше, і ти знаєш, що скоро вона потоне, і ти разом з нею.

Твоє серце стає схоже на перевантажену рятувальну шлюпку. Щоб не потонути, ти викидаєш за борт свою гордість

Страждання — це щастя з протилежним знаком.

Ми можемо відкинути своє минуле, але воно продовжує мучити нас, воно йде за нами, як тінь, що аж до самої смерті, шепоче нам правду про те, хто ми такі

розхвалювати людей за їхньою спиною несправедливо: адже єдине, від чого не можна себе захистити,— компліменти, яких тобі не шкодують.

розхвалювати людей за їхньою спиною несправедливо: адже єдине, від чого не можна себе захистити,— компліменти, яких тобі не шкодують

Найглибші рани залишає мир, а не війна»

«Людина, яка нікуди не поспішає, нікуди не потрапляє».