Тесса Бейлі

Тривале мовчання зводило її з розуму, тому вона повернулася до нього обличчям... і забула, як дихати. Голодний. Він виглядав зголоднілим за чимось, крім їжі. Його зіниці поглинули блакить його очей, горло рухалося вгору і вниз, навіть коли він рішуче не зводив погляду з її шиї. Хто був цей чоловік?

Кенна нахилилася і взяла його за руку, виводячи з кухні. Коли вони проходили через коричнево-сіру вітальню, вона насупилася, ненавидячи пилинки в повітрі. Відсутність характеру. Вона усвідомила той момент, коли Бек зрозумів, що вона веде його до спальні, тому що він почав із хрипом вдихати і видихати позаду неї. Його рука стиснулася навколо неї, ніби він хотів зупинити її, але не міг знайти волі. Коли вони переступили поріг, Кенна відпустила його руку і ногою зачинила двері.

Він похитав головою, коли вона зняла чоботи й повільно наблизилася.

— Щ-що ти робиш?

Вона штовхнула його в сидяче положення на ліжку, провела пальцями по його масивних стегнах.

— Вітаю вас удома, майоре

Він відкинувся на спинку матраца, прихопивши з собою її тіло. Він заприсягся, що нізащо не засне, але, з іншого боку, у нього ніколи не було Кенни, яка зараз згорнулася калачиком під його рукою. Вона ніколи не терлася обличчям об його плече. Він ніколи не відчував, як вона засовувала свої маленькі ступні між його ніг.

Дім. Я нарешті вдома.

Це була його остання свідома думка перед тим, як він заснув.

— Скажи мені, майоре, — хрипло прошепотіла вона. — Говори все погане, що є у твоїй голові.

Його ковток було чутно. — Я хотів утримати тебе і... і трахнути. Не стримуючись. Я хотів широко розсунути твої ноги і трахнути тебе, поки від твоїх нігтів моя спина не закровоточить. — Слова збивались, він важко дихав. — Навіть якщо ти закричиш, я не хотів би зупинятися. Просто хотів трахатися, поки не перестав би думати і тільки відчував тебе. — Його руки метнулися, щоб схопити її розстебнуту сорочку з боків, закриваючи її груди з важким полегшеним видихом. — Але я б хотів, щоб ти була зверху, Кенно. Я не думаю, що ми могли б зробити це по-іншому. Хіба я не завдам тобі болю, люба? Ти така маленька порівняно зі мною

— Скажи мені, майоре, — хрипло прошепотіла вона. — Говори все погане, що є у твоїй голові.

Його ковток було чутно. — Я хотів утримати тебе і... і трахнути. Не стримуючись. Я хотів широко розсунути твої ноги і трахнути тебе, поки від твоїх нігтів моя спина не закровоточить. — Слова збивались, він важко дихав. — Навіть якщо ти закричиш, я не хотів би зупинятися. Просто хотів трахатися, поки не перестав би думати і тільки відчував тебе. — Його руки метнулися, щоб схопити її розстебнуту сорочку з боків, закриваючи її груди з важким полегшеним видихом. — Але я б хотів, щоб ти була зверху, Кенно. Я не думаю, що ми могли б зробити це по-іншому. Хіба я не завдам тобі болю, люба? Ти така маленька порівняно зі мною

— Ах, Кенна. — Його голос був ложем із цвяхів. — Я заподію тобі біль. Я ніколи не знав... я не знав, що ти така маленька. Він обвив руками її талію, уткнувшись обличчям у її живіт. — Я беру свої слова назад. Я не хочу змушувати тебе кричати. Не хочу, щоб ти страждала.

— Куди ти збираєшся мене відвезти?

Те, як вона промурликала двозначне запитання, означало, що вона знала все про його агонію і насолоджувалася цим. — У громадське місце, де ти не зможеш спокусити мене.

— Ой, це не весело.

Він перекинув руку через пасажирське сидіння, зриваючи її машину з місця. — У нас розмова, Кенна.

— Скажи мені, майоре, — хрипло прошепотіла вона. — Говори все погане, що є у твоїй голові.

Його ковток було чутно. — Я хотів утримати тебе і... і трахнути. Не стримуючись. Я хотів широко розсунути твої ноги і трахнути тебе, поки від твоїх нігтів моя спина не закровоточить. — Слова збивались, він важко дихав. — Навіть якщо ти закричиш, я не хотів би зупинятися. Просто хотів трахатися, поки не перестав би думати і тільки відчував тебе. — Його руки метнулися, щоб схопити її розстебнуту сорочку з боків, закриваючи її груди з важким полегшеним видихом. — Але я б хотів, щоб ти була зверху, Кенно. Я не думаю, що ми могли б зробити це по-іншому. Хіба я не завдам тобі болю, люба? Ти така маленька порівняно зі мною

Усе, що він сказав їй, було правдою. Того дня, коли він прокинувся і виявив, що її немає, він був так болісно збуджений, що йому довелося полегшитися, перш ніж стало можливим піднятися з ліжка. Вона ткнула сплячого ведмедя всередині нього, і тепер той ревів у його нутрощах у пошуках своєї пари. Минулої ночі в барі він був здатний відчувати до інших жінок лише стриману вдячність, дуже схожу на почуття до жінок-солдатів, яких він зустрічав за кордоном. Але йому потрібна була Кенна. Тільки Кенна. Не хотів навіть думати про чужі руки на ньому. Або її руки на комусь іншому.

Перш ніж вона встигла відповзти, він підхопив її на руки і встав. Не повідомляючи йому, де розташована її спальня, він знайшов її з першої спроби, штовхнувши двері ногою. Він не спромігся ввімкнути світло, а поклав її з перебільшеною ніжністю в центрі її величезного ліжка, що було смішно, оскільки він щойно вибив їй мізки. Але вона не змогла впоратися зі сміхом, незважаючи на паніку, коли він забрався до неї в ліжко.

— Ти залишаєшся?

— Так, мем. — Вона не могла бачити його обличчя в темряві, але його дихання зривалося з її губ. — І я б не радив просити мене піти, коли я так почуваюся.

Її серце бунтувало. Тук-тук-тук. — Як це?

— Ніби я пред'явив права на те, що належить мені. І мені потрібно... охороняти це зараз. — Мовчання розчинилося в темряві. — Я не можу висловитися простіше, Кенна.