uk
Василь Стус

Вибране

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
Василь Стус не лише поет рідкісного таланту, публіцист, перекладач і літературознавець — це людина, яка уособлювала «голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності». Майже половину свого життя Василь Стус провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжних роботах у шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально. Поезії, що увійшли до цієї збірки, — найкращі зразки лірики Василя Стуса. У цих рядках — громадянські мотиви та біль митця за долю України переплітаються з тонким мереживом любовної лірики і філософськими роздумами про життя й призначення людини. Вірші сповнені надії та сили волі, міцнішої за крицю. Це маніфест борця і водночас сповідь зболеної душі.
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
216 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Citater

  • Марія Фрейhar citeretfor 5 år siden
    Отак живу: як мавпа серед мавп
    чолом прогрішним із тавром зажури
    все б’юся об тверді камінні мури,
    як їхній раб, як раб, як ниций раб.
    Повз мене ходять мавпи чередою,
    у них хода поважна, нешвидка.
    Сказитись легше, аніж буть собою,
    бо ж ні зубила, ані молотка.
    О Боже праведний, важка докука —
    сліпорожденним розумом збагнуть:
    ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
    отерплий і розріджений, мов ртуть.
  • Людмила Буланаhar citeretfor 2 år siden
    Як добре те, що смерти не боюсь я
    і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
    Що перед вами, судді, не клонюся
    в передчутті недовідомих верст.
    Що жив, любив і не набрався скверни,
    ненависті, прокльону, каяття.
    Народе мій, до тебе я ще верну,
    як в смерті обернуся до життя
    своїм стражденним і незлим обличчям.
    Як син, тобі доземно уклонюсь
    і чесно гляну в чесні твої вічі
    і в смерть із рідним краєм поріднюсь.
  • boundless_rihar citeretsidste år
    Отак живу: як мавпа серед мавп
    чолом прогрішним із тавром зажури
    все б’юся об тверді камінні мури,
    як їхній раб, як раб, як ниций раб.
    Повз мене ходять мавпи чередою,
    у них хода поважна, нешвидка.
    Сказитись легше, аніж буть собою,
    бо ж ні зубила, ані молотка.
    О Боже праведний, важка докука —
    сліпорожденним розумом збагнуть:
    ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
    отерплий і розріджений, мов ртуть.
    X.1968

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)