bookmate game
Євгенія Кузнєцова

Драбина

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
Толік щойно здійснив головну мрію свого життя: купив будинок, де все буде так, як хоче лише він, та ще й у чотирьох тисячах кілометрів від усієї своєї надокучливої родини. Однак війна перевернула все, і на голову йому звалилась рідня: мама, одноногий дядько, далека родичка зі своїм слинявим песиком, сестра з депресивною подругою і навіть котячі свекруха й невістка. У той час, коли в Україні розносить вибуховими хвилями вікна, гинуть сотнями й тисячами люди, у будинку Толіка війна не окопна, вона отака, життьова: у деталях побуту людей, які намагаються в чужій країні створити свою тимчасову домівку із запахом помідорів. Тут є та нестерпна простота повсякдення людей, душі яких — вдома, в Україні. Але війна — весь час з ними. Вона — як та драбина, яка має багато щаблів, висот і вимірів.
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
188 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • Анастасія Вітерhar delt en vurderingfor 8 måneder siden
    👍Værd at læse
    🌴God til stranden

    Не знаю, не дуже сподобалося, хоча книга досить правдива. Гарно змальовує і важке співжиття з одичами і людьми, яких ти не обираєш, і це "завмирання" з небажанням нічого вирішувати, і складні змішані емоції про війну. Але загалом вона мені не сподобалась. Чи шо важка, чи шо дуже по свіжих ранах, чи ще яка холєра.
    Москалі дуже точно змальовані.🥲

  • Helga Ozhar delt en vurderingfor 8 måneder siden

    Прочитала за один день, дуже потужно, щемко та дуже відгукуютьсяі емоції, дякую Євгенії за таку книгу❤️

  • itsasoahar delt en vurderingfor 7 dage siden
    👍Værd at læse

Citater

  • itsasoahar citeretfor 8 dage siden
    Мама з Григорівною були одностайні у тому, що ні одна квітка не має тішити жодного ворожого солдата, і при цьому ніяк не могли вплинути на те, що квіти на окупованому дворі Григорівни буяли, як мало коли.
    — Як вони можуть? — бурчала Григорівна.
    — Воно нерозумне, не поніма...
  • itsasoahar citeretfor 8 dage siden
    — Толя, — сказала Іруся, — питай у мене поради, коли що. Я — твої двері у світ жінок.
    — Ти — просто двері, — швидко сказав Толік і швидким темпом побіг угору.
  • itsasoahar citeretfor 8 dage siden
    Він здався Толіку якимось маленьким, наче печальний гном. Його кучеряве волосся, колись темні брови, смагляве лице, величезні долоні — все те, що колись Толіка лякало до дрижаків у колінах, тепер здавалося таким безпомічним і непотрібним у цьому підвалі, що Толіка обійняв жаль.

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)