Що впало, те пропало

Лайно? Ну й насрати.
Джиммі Ґолд

Про те, чого варте життя, ми дізнаємося, падаючи в прірву.
Джозеф Кемпбелл

— Радий тебе бачити, Піте. — Сьогодні на містерові Рікері була яскрава візерунчаста сорочка з пишними рукавами й психоделічна краватка.

Тепер машина їхала просто на нього.
— Тодде! — закричав він. — Тодде, підіймайс

У роті — стійкий присмак котячого лайна. Звісно, він ніколи його не куштував, але все ж таки…

відповідь із сумнівом посміхнулася, після чого повернулася до життя підводного царства під назвою Бікіні Боттом

Боятися — погано; але ще гірше відчувати приниження через те, що ти більше не можеш забезпечувати сім’ю, а це він уважав за свій головний обов’язок.

Я знаю, що це наше життя

раще померти в люті, ніж плазуючи й благаючи.

І, знаєте, я ніколи себе так не називав. Це в «Тайм» мене назвали генієм.