uk
Юрій Горліс-Горський

Холодний Яр

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
  • nazzzgameshar citeretfor 6 måneder siden
    Під'їжджаємо. На обрізаного молоденького ясеня насиляно через прорізи тринадцять людських черепів, які, вищиривши вперед зуби, творять оригінальний стовп. До чола верхнього черепа прибита табличка з написом: «Володіння Холодного Яру. Проїзд чекістам суворо заборонений». Чомусь здається, що самі кістяки сміються над цим жартом.
  • nazzzgameshar citeretfor 7 måneder siden
    Він раніше історію манастиря писав, а тепер ігуменя забрала книги до себе і мабуть пише, як «хохли обітєль осквєрнілі».
  • b7741108889har citeretfor 9 måneder siden
    Всі наші розвідники й розвідниці, мали в ближчих і дальших селах та й в містах рідню, знайомих, своїх по настроях людей, які їм допомагали, переховували, давали підводи, щоби вони вчас поспіли до штабу з відомостями про ворога.
  • Максим Зікранецьhar citeretfor 4 år siden
    Бо знаєш звичай... — сумно усміхнувся отаман і звів курок револьвера.

    Незнайомий зблід і впав на коліна.

    — Помилуйте! Щоб я дітей своїх не побачив — не покажу нікому! Словом ніколи не згадаю, що...

    Куля зробила на чолі червону плямку. Отаман сховав револьвера і кивнув козакам на труп.

    — Закопайте у яру під корч. Ходім Юрко.

    Глянувши з жалем на мертвого незнайомого, іду за отаманом. Може був він звідуном ворога, а може й справді звичайна людська цікавість привела його на край життьової стежки. Чи не однаково?

    Ліс — не місто з трамваями і театрами... Його закони тверді, як і ті, що велять деревам рости вгору а на зиму скидати листя. На вазі лежали: доля однієї родини і доля сотень родин.
fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)