bookmate game
Марко Вовчок

Маруся. Інститутка (збірник)

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці. До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся»), а також народні оповідання «Отець Андрій», «Інститутка» й «Максим Гримач». Повесть «Маруся» — на русском языке.
171 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • Victoriya Bulichhar delt en vurderingsidste år
    👍Værd at læse
    💞Superromantisk
    💧Tåreperser

  • b7330101749har delt en vurderingfor 4 år siden
    👍Værd at læse

Citater

  • Моріка Поповичhar citeretsidste år
    Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та і вдайся… Було, мене й б’ють (бодай не згадувать) – не здержу серця, заплачу, а роздумаюсь трохи – і сміюся. Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче, – то так і моє лишенько. Якби мені за кожною бідою моєю плакати, досі б і очі я виплакала. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях.
  • Моріка Поповичhar citeretsidste år
    І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!..
  • Моріка Поповичhar citeretsidste år
    Стара пані була не що, сумирна собі, – може, тому, що вже благенька була, ледве ноги волочила, а заговорить – тільки шам-шам, одразу й не розбереш; так куди вже бійка! не на умі. Увесь день на ґаночках; нічка йде – охає та стогне. А за молодого віку, славлять, вигадочки були чималі і в неї… та треба ж колись і перестати.

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)