Психологія впливу
- Oprindeligt udgivet
- 2018
- Udgivelsesår
- 2018
- Oversætter
- Микита Скоробогатов
Vurderinger
- Микола Бутрейhar delt en vurderingfor 4 år siden
👍Værd at læseДуже цікаві спостереження за діями людей...
- Kira Levchenkohar delt en vurderingfor 2 måneder siden
👍Værd at læse🔮Overraskende🎯LæseværdigЧитала цю книжку . Відчуття після неї залишилися двоякі . З одного боку вона була пізнавальною - в ній були визначення та терміни , але вони не були "сухими" зарахунок великої кількості прикладів , що присутні у цій книзі . Мене вразила наполегливість та бажання автора досліджувати теми , які описані у книзі . В НІЙ СПРАВДІ БАГАТО КОРИСНОГО ТА ЖИТТЄВОГО. Жодного емпіризму . Проте з іншого боку - читання книги не можна назвати легким . Деякі моменти , для того , щоб зрозуміти прийшлось перечитувати двічі , а то й тричі . А також перша тема - правило взаємності , було розписано дуже "туго" . Забагато .
Але скажу , що прочитати цю книжку - ВАРТО ! Вона навчить вас розуміти людей , чому вони роблять те чи інше , а саме головне запитання - навіщо ?! Вона навчить вас домовлятися з людьми, правильно просити у них допомогу . Якщо ви шукаєте " чорну психологію " , щоб маніпулювати людьми , як от емоційні качелі чи холодний душ - то , ні. Ця книжка про взаєморозуміння та як встановлений світ , а не проте " як причарувати хлопця" . Вона навчить вас розуміти людей та домовлятися з ними , нав'язувати свою думку та ефективно продавати . - andrshetelyahar delt en vurderingfor 5 år siden
👍Værd at læse💡Lærerig🎯LæseværdigДуже цікава!
Citater
- gricukroksolana4har citeretfor 5 år siden
Дивно, що більшість з нас майже нічого не знає про автоматичні поведінкові моделі, незважаючи на те, наскільки поширеним є їхнє використання та наскільки важливим це може стати в майбутньому. - b6643682936har citeretfor 5 år siden
Все слід робити настільки простим, наскільки це можливо, але не простішим.
Альберт Ейнштейн - tiger tgrhar citeretfor 5 år siden
Полонених часто просили робити антиамериканські та прокомуністичні заяви в настільки м’якій формі, що ці заяви здавалися несуттєвими («Сполучені Штати недосконалі», «У соціалістичних країнах немає безробіття»). Однак, підкоряючись цим мінімальним вимогам, полонені американські солдати підштовхували самих себе до виконання більш суттєвих вимог. Людину, яка тільки-но погодилася з тим, що Сполучені Штати недосконалі, можна запитати, чому, на її думку, це так. Після цього її можна попросити скласти список «проблем американського суспільства» і підписатися під ним. Потім її можна попросити ознайомити з цим списком інших полонених. Пізніше цій людині можна запропонувати написати нарис з цієї теми.
Китайці потім могли використовувати ім’я і нарис такого солдата в антиамериканських радіопрограмах, які транслювали не тільки на весь табір, але й на інші табори для військовополонених у Північній Кореї, а також на захоплені американцями південнокорейські території. Несподівано ні в чому не винний солдат виявлявся «колабораціоністом», що допомагає ворогові. Знаючи, що написала той злощасний нарис без особливого примусу, людина змінювала уявлення про самого себе, щоб відповідати ярлику «колабораціоніст», наслідком чого ставала тісніша співпраця з ворогом. Таким чином, як пише лікар Шайн, «більшість солдатів співпрацювала з противником в той чи інший час, роблячи вчинки, які здавалися самим солдатам тривіальними, але які китайці спритно обертали на власну вигоду... Китайцям це особливо добре вдавалося, коли в ході допиту вони домагалися різного роду зізнань»3.
