Микола Джеря

Сумна і життєва оповідь, яку так і не зміг дочитать у школі. Хіба що назва з дитинства запам‘яталась, такою дивною здавалась - «Джеря». Що то за Джеря, що то за прізвище незвичне, ніби щось іноземне. Аж раптом, прочитавши це у 32, отримуєш від цього твору справжнє задоволення, бо ж історія в ньому чесніша за вигадку, сумна і дуже життєва. Не впевнений, що всі ті поневіряння можна второпати, коли тобі чотирнадцять, але як старшаєш - ніби відкриваються нові змісти. Як не подужали у шкільній програмі - дуже раджу

Цікавенна і зворушлива розповідь про українське безталанне життя. Та все ж сповнює читача надією на краще майбутнє: ВІЛЬНЕ, БАГАТЕ І ЩАСЛИВЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ