Валентина Мастєрова

На тому боці

Giv mig besked når bogen er tilgængelig
Denne bog er ikke tilgængelig i streaming pt. men du kan uploade din egen epub- eller fb2-fil og læse den sammen med dine andre bøger på Bookmate. Hvordan overfører jeg en bog?
• Чудова мова та зворушливі сюжети • Автор — лауреат численних літературних премій. Ця збірка сповнена глибиною й легкістю короткої прози. Здається, ніби кожен герой сів і написав про себе руками мисткині, відкрив душу. Дзвенить теплим словом родинний затишок, стугонить біль змарнованого життя, розливається м’який спогад про родичів, зринають давні перекази, легенди й спогади. Магічні події міцно вплетені в повсякдення сільського життя, як воно завжди ведеться на Поліссі. На перший погляд, розповіді містять лише події, але за кожним випадком — цілий оберемок переживань і тривожних роздумів. Їх не треба описувати словами — їх можна лише відчути, прочитавши збірку. Валентина Мастєрова відома не лише як талановита журналістка й громадська діячка, а й як визнана майстриня художнього слова. Перемога в міжнародному літературному конкурсі «Гранослов» і «У свічаді слова», звання лауреата премії імені Василя Стуса та премії Національної спілки письменників «Благовіст», а ще — любов тисяч і тисяч читачів… Для них Валентина Мастєрова відкриває світ сучасного українського Полісся — цього краю Зачарованої Десни з селами, що вмирають, та людьми — з чорними від хліборобської праці руками і чистими, щирими серцями — оберегами цієї споконвічної землі.
Denne bog er ikke tilgængelig i øjeblikket
196 trykte sider
Har du allerede læst den? Hvad synes du om den?
👍👎

Vurderinger

  • Наталья Стрижоваhar delt en vurderingfor 3 år siden
    👍Værd at læse

  • Елена Власенкоhar delt en vurderingfor 3 år siden
    👍Værd at læse
    🚀Opslugende
    💧Tåreperser

  • KatyaSlimhar delt en vurderingfor 3 år siden
    👍Værd at læse
    💧Tåreperser

Citater

  • Валерия Шинкевичhar citeretfor 5 år siden
    Заметіль — світу Божого не видно. Ще година — і зовсім споночіє. А я боюся. Боюся оцієї хати — одинокої, наче загубленої на околиці села.
  • Валерия Шинкевичhar citeretfor 5 år siden
    Мені важко усвідомити глибину дідових страждань, хоча й наша сім’я несла на собі важкий хрест, що залишився у спадок від такого кохання. Згасає в моїй душі співчуття, і я не жалію Ониська
  • Валерия Шинкевичhar citeretfor 5 år siden
    Мовчимо. Я подумки з Мар’єю розмовляю. І про Настю забув, що вона поруч

På boghylderne

fb2epub
Træk og slip dine filer (ikke mere end 5 ad gangen)